Вся инициатива принадлежит местным националистам, которые, по слухам, получили западный грант.

Імена визначних діячів політики, культури, мистецтва
для назв вулиць м. Суми

Імена відомих уродженців міста Суми та тих, чия діяльність пов’язана з Сумами
Герасим Кондратьєв (?-1701)–засновник м. Суми, козацький полковник.
Іван (1822-1891) та Павло (1853-1914) Харитоненки – цукрозаводчики, меценати, благодійники.
Никанор Онацький (1875-1937) – живописець, поет, мистецтвознавець, громадський діяч. Народився в с.Хоменкове Липоводолинського р-ну. Організатор та директор Сумського художнього музею. Розстріляний у 1937 році. Його ім’ям і названо Сумський художній музей
Микола Данько (1926-1993) – відомий сумський поет, дисидент.
Линтварьови – родина поміщиків, благодійників, громадських діячів, лікарів, учителів. Мали маєток у с. Лука. Наприкінці ХІХ – поч. ХХ століття їх відвідували Чехов, Плещеєв, Котляревський, Воронцов.
Геннадій Петров (1936-1996) – відомий сумський журналіст-краєзнавець, автор понад 1500 публікацій.
Олексій Алчевський (1835-1901) – відомий банкір, промисловець меценат. Ініціатор створення в Харкові «Громади». На його кошти були відкриті лікарні, бібліотеки, недільні школи в Сумах. Його ім’ям названо місто в Луганській області – Алчевськ. Народився в Сумах.
Семен Сапун – діяч у сфері освіти, керівник ОУНівського підпілля в Сумах у роки Другої світової війни. Спалений фашистами у жовтні 1942 року.
Софія Тихончук – керівник першого антифашистського підпілля у Сумах. Розстріляна фашистами у грудні 1941 року.

Імена відомих уродженців Сумської області
Олександр Олесь (Кандиба) (1878-1944) – поет, класик української літератури. Народився в м. Білопілля. В Сумах та Білопіллі йому встановлено меморіальні дошки, одна з вулиць у м. Білопіллі носить його ім'я.
Олег Ольжич (Кандиба) (1907-1944) – поет, політичний діяч. Син Олександра Олеся. Заступник голови Проводу ОУН. Закатований гестапівцями у фашистському концтаборі Заксенгаузен.
Пантелеймон Куліш (1819-1897) – письменник, поет, громадський діяч, один із зачинателів українського національного відродження ХІХ – початку ХХ століття. Товариш Т.Шевченка, засновник Кирило-Мефодіївського товариства. Народився в с. Вороніж поблизу Шостки.
Микола Хвильовий (Фітільов) (1893-1933) – письменник, класик української літератури. Ідеолог української культури періоду «розстріляного відродження». Народився у м. Тростянці. У Тростянці та Харкові йому встановлені меморіальні дошки.
Максим Березовський (1745-1777) – композитор, співак. Основоположник церковного хорового концерту. Академік Болонської філармонійної академії. Класик російської музики. Народився в м. Глухів.
Дмитро Бортнянський (1751-1825) – композитор, хоровий диригент. Класик російської музики. Народився в м. Глухів. Його ім’я носить Сумське вище училище мистецтв і культури. У Глухові встановлено пам’ятник Бортнянському.
Борис Антоненко-Давидович (1899-1984) – письменник, класик української літератури. Організатор краєзнавчого музею в м. Охтирка (1921 р.). Був репресований. Народився в м. Ромни.
Євген Адамцевич (1904-1972) – кобзар, відновив «Запорізький марш». Жив у Ромнах. В Ромнах йому встановлено меморіальну дошку.
Микола Василенко (1866-1935) – відомий український історик права, громадський і політичний діяч, академік Української АН. У 1918 році міністр освіти в уряді гетьмана Скоропадського. В 1921-1922 роках Президент Всеукраїнської академії наук (ВУАН). Ініціатор відкриття перших українських державних університетів у Києві та Кам’янці-Подільському. Народився в с. Есмань Глухівського р-ну.
Абрам Йоффе (1880-1960) – «батько радянської фізики», Герой соціалістичної праці. Народився в м. Ромни.
Георгій Нарбут (1886-1920) – художник. Один із найбільших графіків сучасності. Автор символіки УНР та ескізів українських грошових знаків – гривень. Ректор Української академії мистецтв. Автор «Української абетки». Народився на х. Нарбутівка поблизу Глухова.
Платон Воронько (1913-1988) – поет, класик української літератури. Лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Шевченка. Під час ВВВ воював у партизанському з’єднанні С.А.Ковпака. Народився в с. Чернеччина Охтирського р-ну.
Борис Гмиря (1903-1969) – великий український співак., народний артист СРСР, лауреат Державної премії СРСР. У 2003 році на його честь випущена ювілейна монета номіналом у 2 гривні. Народився в м. Лебедин. У Лебединському педагогічному училищі відкрито кімнату-музей співака.
Іван Кавалерідзе (1887-1978) – відомий скульптор-авангардист, кінорежисер, драматург. Автор першого пам’ятника Т.Шевченку у м. Ромни, а також пам’ятника Шевченку в Сумах, Сковороді в с. Чорнухи Полтавської обл., Франку в Лубнах, Хмельницькому в Кобеляках та багатьох інших. Народився на Роменщині.
Антон Лосенко (1737-1773) – художник. Представник класицизму, родоначальник вітчизняного історичного живопису. Академік Петербурзької академії мистецтв. Народився в м. Глухів.
Микола Мурашко (1844-1909) –художник, педагог, громадський діяч. Засновник Київської рисувальної школи. Народився у Глухові.
Пилип Морачевський (1806-1879) – поет-романтик, філолог, педагог. Працював викладачем математики Сумського повітового училища. Переклав українською мовою Євангеліє від Матвія. Уклав «Словарь малороссийского языка».
Павло Зайцев (1886-1965) – професор, літературознавець, автор однієї із найвідоміших біографій Шевченка «Життя Тараса Шевченка». Член Української Центральної Ради. Підготував 16-и томне повне видання творів Шевченка (Варшава, 1934-1939). Викладав у Варшавському ун-ті, Українському вільному інституті (Мюнхен). Народився в м. Суми.
Олександр Лазаревський (1834-1902) – видатний український історик, археограф, краєзнавець, громадський діяч. Автор близько 450 наукових праць. Його праці переважно присвячені історії Гетьманщини 20ї половини XVII-XVIII століть. Основоположник нового напрямку в історичній науці. У 1998 році Конотопська міська рада встановила премію ім. Лазаревського. У 20-і роки Конотопський музей також носив його ім’я. Народився в с. Гирівка Конотопського р-ну.
Олександр Паліцин (1749-1816) – просвітитель, поет, громадський діяч. Народився на х. Попівка біля Сум. Засновник просвітницького гуртка «Попівська академія». Один із ініціаторів створення Харківського університету (1805) – першого в Україні. В с. Залізняку встановлено пам’ятник на місці його поховання, проводяться традиційні Паліцинські читання.
Дмитро Туптало (Дмитро Ростовський) (1651-1709) – церковний і громадський діяч, проповідник. Автор книги «Четьї-Мінеї». Стиль його проповідей став класичним зразком церковного ораторського мистецтва. Канонізований у 1754 році. Був ігуменом Глухівського Петропавлівського монастиря (1694-1697).
Григорій Сковорода (1722-1794) – великий український філософ. Під час своїх мандрівок не раз бував у Сумах, Лебедині, Боромлі, с. Попівка поблизу Сум., у с. Мала Чернеччина. Його ім’я носить Інститут філософії НАН України.
Олександр Потебня (1835-1891) – мовознавець, фольклорист. Засновник психологічного напрямку у лінгвістиці на українському грунті. Член-кореспондент Петербурзької АН. Народився поблизу с. Гаврилівна Роменського повіту. Інститут мовознавства НАН України зараз носить його ім’я.
Василь (1873-1952) та Федір (1879-1947) Кричевські – відомі українські художники, організатори Української академії мистецтв. Василь як архітектор є творцем українського народного стилю, а як графік був автором проектів державного герба та печатки УНР, грошових банкнот. Федір у 1920-1922 роках був ректором Української академії мистецтв. Народились на Лебединщині.
Давид Бурлюк (1882-1967) – поет, художник. Відомий як лідер російського футуризму (маніфест «Пощечина общественному вкусу»). Деякі з його художніх полотен зберігаються і в Сумському художньому музеї. Один із чільних творців українського модернізму початку ХХ століття. Народився на Лебединщині (х. Семиротівка). Навчався в Сумській Олександрійській чоловічій гімназії.
Володимир Куц (1927-1975) – 2-кратний олімпійський чемпіон. Народився у с.Олексине Тростянецького р-ну.
Василь Капніст (1758-1823) – класик російської літератури («Ода на рабство», комедія «Ябеда»). Один з останніх українських автономістів ХVІІІ століття. Їздив до Прусії просити допомоги на випадок визвольної війни проти «московської тиранії». Приїздив у село Попівку, де спілкувався з Паліциним та Каразіним. Сім’я Капністів була власником маєтку в с. Михайлівка Лебединського повіту.
Олександра Деревська (1902-1959) – мати-героїня. Довгий час проживала в Ромнах. Всиновила 67 дітей. Її ім’ям названо одну із малих планет, вулицю в Ромнах, Роменську школу-інтернат, споруджено пам’ятник.
Степан Тимошенко (1878-1972) – видатний вчений-механік ХХ століття. Один із організаторів і перших академіків Всеукраїнської академії наук (ВУАН). Член Польської, Французької, Американської, Італійської АН, Королівського наукового т-ва у Лондоні. Іноземний член АН СССР. Основоположник школи технічної механіки в США. Ім’я Тимошенко присвоєно лабораторії технічної механіки Стенфордського у-ту. Народився в с. Шпотівці Конотопського р-ну.
Борис Грінченко (1863-1910) – відомий український культурний діяч., журналіст, письменник, перекладач. Один із лідерів українського національного руху кінця ХІХ – поч.. ХХ століття. Народився на Сумщині (х. Вільховий Яр). Деякий час вчителював у с. Нижня Сироватка. Упорядник. 4 томного «Словаря української мови».
Михайло Осадчий (1936-1994) – поет, прозаїк, доктор філологічних наук. Дисидент.
Степан Таранушенко (1889-1976) – мистецтвознавець, історик архітектури, пам’ятникознавець. Професор (1924). Був репресований. Відкрив кілька архітектурних шкіл. Автор біля 120 наукових публікацій. Народився в Лебедині.
Григорій Квітка-Основ’яненко (1778-1843) – письменник, класик української літератури. Його життя і творчість дуже тісно пов’язані із територією сучасної Сумщини (особливо Глуховом і Конотопом). На матеріалах із життя містечка Конотоп написав одну із кращих своїх повістей – «Конотопська відьма».
Олексій Берест – Герой України, першим підняв Червоний прапор над фашистським рейхстагом.

Знакові фігури всеукраїнського масштабу в історичному розрізі
Володимир Великий – Великий князь Київський (979-1015)
Ярослав Мудрий – Великий князь Київський (1019-1054)
В’ячеслав Чорновіл – політичний діяч, публіцист, Герой України.
Дмитро Багалій (1857-1932) – видатний український історик, праці якого присвячені в основному історії Слобідської України (в тому числі сучасній Сумській області), академік Всеукраїнської академії наук (ВУАН) ( з 1919).
Семен Гулак-Артемовський – класик української музики, автор першої української опери «Запорожець за Дунаєм» (1863).
Павло Скоропадський (1873-1945) – гетьман України (1918). Життя родини Скоропадських чільно пов’язане з Глухівщиною.
Симон Петлюра (1879-1926) – публіцист, політичний діяч. Один із лідерів української нації під час національно-визвольних змагань 1917-1921 рр.
Микола Міхновський (1873-1924) – юрист, громадський і політичний діяч, ідеолог відновлення незалежної української держави. У рефераті «Самостійна Україна» (1900 р.) вперше у Наддніпрянській Україні висунув гасло політичної незалежності України («Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від гір Карпатських аж по Кавказькі»).
Іван Мазепа (бл. 1640-1709) – гетьман України. В останні роки свого життя прихильник відокремлення України від Московії.

А також:
Конотопської битви (1659)
Героїв Крут (1918)
Марусі Чурай (ХVІІ століття)

ВСЬОГО: 55 назв